Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ятчук О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Ятчук О. М. Перспективні напрями інтерактивної взаємодії з глядачем місцевих телеканалів (враховуючи досвід ТОВ ТРО "Маріупольське телебачення") [Електронний ресурс] / О. М. Ятчук // Інформаційне суспільство. - 2013. - Вип. 17. - С. 17-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/is_2013_17_5 | ||
| 2. |
Ятчук О. М. Тематичний та жанровий прогноз розвитку інтерактивного мовлення на регіональному телебаченні в контексті PR-технологій [Електронний ресурс] / О. М. Ятчук // Інформаційне суспільство. - 2013. - Вип. 18. - С. 119-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/is_2013_18_28 | ||
| 3. |
Ятчук О. М. Ефективність використання прямого ефіру в аналітичному телемовленні [Електронний ресурс] / О. М. Ятчук // Інформаційне суспільство. - 2014. - Вип. 19. - С. 22-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/is_2014_19_7 | ||
| 4. | 
Ятчук О. Традиції медіакомунікації на телебаченні [Електронний ресурс] / О. Ятчук // Теле- та радіожурналістика. - 2015. - Вип. 14. - С. 260-263. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tir_2015_14_37 | ||
| 5. | 
Ятчук О. Контент інтерактивного мовлення [Електронний ресурс] / О. Ятчук // Вісник Львівського університету. Серія : Журналістика. - 2014. - Вип. 39(2). - С. 185-193. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_Jur_2014_39(2)__27 | ||
| 6. | 
Ятчук О. М. Модель сучасного інтерактивного телебачення дія–дія [Електронний ресурс] / О. М. Ятчук // Наукові записки Інституту журналістики. - 2015. - Т. 58. - С. 114-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2015_58_20 | ||
| 7. | 
Ятчук О. М. Історія розвитку телебачення в контексті комунікаційних особливостей моделі off-line [Електронний ресурс] / О. М. Ятчук // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука" . - 2018. - № 13. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2018_13_6 | ||
| 8. | 
Ятчук О. М. Соціально-комунікативна парадигма розвитку телебачення [Електронний ресурс] / О. М. Ятчук, Н. О. Кодацька // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2019. - № 3. - С. 68-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2019_3_14 У ході дослідження використано історичний та порівняльно-історичний методи, систематизацію, класифікацію та групування, метод контент-аналізу. Здійснені дослідження медіа підтверджують, що соціально-комунікаційний вимір телебачення необхідно розглядати в контексті історіографічних і теоретико-методологічних досліджень, масово-комунікаційних процесів. Для кожного з періодів характерна тенденція до розвитку в трьох загальних напрямах: технологічному, розвитку контенту та розвитку взаємодії з глядачем. Надбання кожного періоду та вдосконалення технологічних аспектів (телевізійні стандарти, передача сигналу, супутниковий зв'язок, удосконалення техніки, відеозапис тощо) впливали на розвиток моделей on-line і off-line мовлення. Узагальнення спостережень щодо розвитку зазначених моделей телебачення, як і телебачення взагалі, свідчать, що коливання інтересу глядача й виробника до кожної з них залежить від стану технологічного розвитку, політичних і комунікаційних завдань. Використовуючи періодизацію розвитку телебачення, запропоновану різними дослідниками в ході аналізу контенту, зафіксовано новий етап розвитку телебачення, який пов'язаний з впливом Інтернет-комунікації, який автори означили як "період медіаінтеграції" і виокремлюючи новий технологічний компонент (мережу Інтернет), появу нового контенту та новий формат взаємодії з глядачем, який поширюються поза простором телевізійної комунікації. Телевізійний контент тяжіє до ускладнення творчого, технологічного та комунікаційного впливу, а взаємодія з глядачем змінюється від спостереження та опосередкованої реакції на телепрограму до безпосереднього зв'язку та взаємодії. Здійснено аналіз та осмислення феномену розвитку телебачення як простору для реалізації соціальних та комунікативних потреб суспільства, основних етапів розвитку телекомунікацій для прогнозування подальших векторів розвитку цього комунікативного явища. Результати дослідження можуть бути використані для розробки заходів щодо подальшого розвитку моделей on-line та off-line як комунікативних технології телебачення. | ||
| 9. |
Кодацька Н. О. Використання даних соціологічних досліджень у журналістській практиці [Електронний ресурс] / Н. О. Кодацька, О. М. Ятчук, О. В. Лесюк // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2019. - № 4. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2019_4_8 У ході дослідження використано історичний та порівняльно-історичний методи, систематизацію, класифікацію та групування, контент-аналіз. Здійснені дослідження журналістської практики підтверджують, що найбільшого поширення в засобах масової інформації набуло використання даних опитувань громадської думки, особливо в період передвиборчих компаній, рідше висвітлюють результати моніторингових досліджень різних параметрів життєдіяльності населення. Підсумовуючи результати дослідження сучасних практик використання неопитувальних методів збору даних у соціології, можна зробити висновок, що, незважаючи на значний розвиток цього напряму досліджень, досвід їх використання є доволі обмеженим. Найчастіше вони є допоміжними джерелами соціологічних даних, тоді як опитувальні методи зберігають лідерські позиції. Особливістю сучасних міжнародних досліджень є велика поліфонічність методів, серед яких приблизно однаково представлені онлайн-опитування, інтерв'ю за допомогою комп'ютера, телефону та на папері. Водночас у вітчизняних дослідженнях домінують особисті та глибинні інтерв'ю. Комбінування методів дослідження є досить поширеною практикою під час вивчення громадської думки. Здійснено аналіз рівня використання наукових методів і відповідності дійсності практики висвітлення даних соціологічних досліджень у журналістській діяльності. Порушено проблему непрофесійної або неупередженої інтерпретації даних соціологічних досліджень, що призводить до викривлення змісту та результатів певних опитувань. Розглянуто певну сукупність методів емпіричних досліджень, які застосовують залежно від накресленої мети та завдань у журналістській практиці. Виділено найпоширеніші практики використання новітніх неопитувальних методів збору даних щодо різних категорій населення. Надано рекомендації щодо інтерпретації результатів опитувань громадської думки та їх неупередженого подання в засобах масової інформації. Здійснено аналіз рівня використання наукових методів та відповідності дійсності практики використання даних соціологічних досліджень у журналістській діяльності. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення рівня професійності використання даних соціологічних досліджень у інформаційному просторі. | ||
| 10. |
Ятчук О. М. Телевізійна комунікація в контексті розвитку суспільства [Електронний ресурс] / О. М. Ятчук, Н. О. Кодацька // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2020. - № 1. - С. 68-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2020_1_12 Простежено динаміку основних чинників розвитку сучасного телебачення, переходу від традиційних технологій телевізійного мовлення до новітніх. Процес розвитку цифрового телебачення та широкосмугового Інтернету визначено технічним шляхом для розв'язання проблеми інтегрування нових технологій до традиційного телеконтенту. Проаналізовано шляхи розширення можливостей взаємодії між глядачем і телевиробником у контексті подолання кризи традиційних технологій. Визначено, що інтеграція, розвиток мобільного зв'язку та Інтернет-технологій є ознакою сучасного світового медіапростору та здійснює суттєвий вплив на формування громадської думки. Проведено аналіз актуальних медіадосліджень, що стосуються проблем теорії масової комунікації. Розглянуто феномен "соціальне телебачення", що об'єднує перегляд телепередач з одночасним спілкуванням у соціальних мережах. Розкрито визначальні чинники медіакомунікаційного спілкування, досліджено процес здійснення зворотного зв'язку з глядачами на телебаченні. Констатовано, що розвиток сучасних технологій, а саме цифрового мовлення та впровадження широкосмугового доступу до мережі Інтернет для створення мультимедійної платформи, що поєднує сервіси Інтернет-комунікації та телевізійний контент, сприяє вдосконаленню механізму взаємодії телемовника та глядача. Розглянуто теорію концептуалізації журналістики, засновану на конструкції ідентичності: журналісти розуміють свою аудиторію і, як члени цієї аудиторії, підключаються до своїх громад. Проведено аналіз інтегрованої журналістської діяльності, яка вклчає три етапи: збирання, редагування та поширення інформації. Визначено, що вплив Інтернету надає змогу споживачеві відігравати свою роль на кожному з етапів і таким чином допомогти журналісту визначити ступінь актуальності цієї історії для себе та потенційної аудиторії. Виокремлено спільні риси сучасного телеконтенту, здійснено порівняльний аналіз тенденції розвитку інтерактивних телепрограм телебачення США, Великої Британії та України. | ||
| 11. | Ятчук О. М. Модель on-line як комунікаційна технологія телебачення [Електронний ресурс] / О. М. Ятчук, О. В. Лесюк // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Соціальні комунікації. - 2017. - Вип. 12. - С. 101-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhISK_2017_12_21 | ||
| 12. | 
Білозубенко В. С. Комунікаційні та інформаційні технології в туризмі: теоретико-методичний аспект [Електронний ресурс] / В. С. Білозубенко, М. Ю. Разінькова, Н. О. Небаба, О. М. Ятчук // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія : Економічні науки. - 2020. - № 3. - С. 48–56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vknutden_2020_3_6 | ||
| 13. | 
Ятчук О. М. Аудиторія телебачення як чинник формування соціально-комунікативних відносин [Електронний ресурс] / О. М. Ятчук, Н. О. Кодацька // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. - 2019. - Т. 30(69), № 4(2). - С. 183-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_filol_2019_30(69)_4(2)__37 | ||
| 14. |
Лесюк О. В. Формування цифрових компетенцій фахівців галузі соціальних комунікацій [Електронний ресурс] / О. В. Лесюк, Н. О. Кодацька, О. М. Ятчук // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2020. - № 3. - С. 94-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2020_3_16 Мета дослідження - теоретичне обгрунтування та аналіз науково-методичних засад розвитку неформальної дистанційної освіти фахівців галузі соціальних комунікацій, визначення впливу дистанційної освіти на рівень цифрових компетенціїй спеціалістів. У дослідженні використано загальнонаукові методи систематизації та групування матеріалу щодо нових форм, методів та онлайн-сервісів дистанційного навчання в роботі освітніх центрів та провідних бібліотек; метод контент-аналізу надав змогу провести змістовний аналіз навчальних програм і практичних курсів з набуття цифрових компетенцій. Виконано дослідження генерування контенту в умовах конвергенції (технічної, контентної, професійно-функціональної, організаційної, конвергенції ринків), формування й вивчення мобільних технологій, інформаційної соціалізації та інформаційного самообслуговування, створення інфографіки, відслідковано сучасні медійні тренди, які можна застосувати освітньому процесі. Формування цифрових компетенцій нерозривно пов'язано із цифровізацією освітнього процесу. Цифрові технології сприяють інтенсифікації освітнього процесу, а сам процес навчання стає мобільним, диференційованим та персоналізованим. У ході дослідження визначено вплив пандемїї COVID-19 на прискорення переходу соціально-комунікаційних інституцій у цифрове середовище. Результатом роботи є аналіз сучасних положень, суті та передумови формування цифрових компетенцій у контексті розвитку глобального тренду цифрової трансформації суспільства. Розглянуто основних суб'єктів та об'єкти соціально-комунікаційної інфраструктури, що забезпечили швидке реагування на виклики цифрового світу шляхом розвитку онлайнових сервісів для користувачів і дистанційного професійного розвитку. Методи формування цифрових компетенцій спеціалістів галузі масової комунікації засобами дистанційного навчання вдосконалено з урахуванням новітніх емпіричних даних. Виявлено, що соціально-комунікаційні інституції відіграють важливу роль у формуванні інформаційного суспільства. Результати дослідження можуть бути використані в частині виконання Національної програми навчання загальних і професійних цифрових компетенцій "Дія. Цифрова освіта". | ||
| 15. |
Кодацька Н. О. Суспільні комунікації в контексті трансформації медіасередовища [Електронний ресурс] / Н. О. Кодацька, О. М. Ятчук, О. В. Лесюк // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2021. - № 4. - С. 3-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2021_4_3 Мета дослідження - аналіз та систематизація об'єктивних умов, які визначають зміст сучасних комунікаційних процесів у контексті трансформації медіасередовища як важливої складової суспільних комунікацій. У ході дослідження використано порівняльно-історичний метод для аналізу та систематизації даних щодо розвитку суспільних комунікацій. Для визначення особливостей та чинників виникнення регіональної складової комунікативних процесів на міжкультурному рівні застосовано систематизацію та класифікацію. Розглянуто комунікацію як системний процес взаємодії, в якому можна простежити різні способи створення, передачі та декодування інформації (повідомлення) з метою впливу на дії, поведінку, стан суб'єкта. Здійснено огляд новітніх тенденцій у сфері медіа-комунікацій, які визначено як професійну діяльність у медіасередовищі з метою формування певних усвідомлень у масовій аудиторії, які поширюються в інформаційному просторі з використанням специфічних мовних кодів. Залежно від типу відправлень виділено друковані, аудіовізуальні та цифрові комунікації в медіа. Проведено аналіз складових елементів масової комунікації та визначено її особливості. Розглянуто таку ознаку сучасного інформаційного простору, як інтерактивність і момент, коли створення та поширення контенту збігаються та надають змогуь активно залучати аудиторію до реагування на контент або до взаємодії у створенні повідомлень. Проаналізовано аудиторію як сукупність споживачів інформації в медіапросторі, що виникає на основі задоволення їх потреб через використання певного каналу комунікації та форми повідомлення, а також є ознакою будь-якого комунікаційного каналу. Головним завданням медіакомунікації визначено взаємодію між медіакомунікатором та аудиторією з метою налагодження ефективного каналу комунікації або окремих ефективних взаємодій як окремих акцій. Виділено характерні риси медіакомунікації: наявність професійного комунікатора; використання професійної технології для поширення інформації; масова ауиторія; кодування та декодування повідомлення за допомогою специфічних знаків; спільний простір; використання медіа як соціального інституту. Здійснено аналіз новітніх тенденцій у сфері медіакомунікацій та виділено характерні риси медіасередовища як важливої складової масової комунікації. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення форм та методів медіакомунікацій, формування інтерактивного контексту ефективних комунікативних технологій. | ||
| 16. | 
Ятчук О. М. Інтерактивні соціо-комунікаційні моделі: перспективи використання в міжнародних відносинах, туризмі та готельно-ресторанній справі [Електронний ресурс] / О. М. Ятчук, Н. О. Небаба, М. М. Кучер // Науковий погляд: економіка та управління. - 2022. - № 2. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vamsue_2022_2_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |